Носферату (2024)

Наприкінці XIX століття молодий агент з нерухомості Томас Харкер вирушає до Трансільванії, щоб завершити угоду з таємничим графом Орлоком, який бажає придбати будинок в Англії. Його не лякають тривожні попередження місцевих жителів, які розповідають про стародавнє прокляття, тінь, що ховається серед скелястих вершин. Однак із самого початку його шляху щось здається неправильним: нічні крики за вікнами заїжджого двору, раптові зникнення слуг, погляд старої, яка, як здається, знає більше, ніж каже.

Прибувши до похмурого замку Орлока, Томас помічає лякаючу тишу, що панує в стінах, і дивні силуети, що мелькають у темряві. Його господар — високий, болісно худий чоловік із подовженими кінцівками, блідою шкірою та очима, що нагадують провали в порожнечу. Орлок виявляє до нього дивний інтерес, з пронизливою жадібністю розглядаючи його фотографії нареченої Елен, залишені в скрині.

Щодня Томас відчуває, як сили покидають його. Він прокидається з почуттям ядухи, на шиї залишаються дві маленькі ранки, наче сліди укусів. Його сни перетворюються на кошмари, наповнені леденящими шепітами і видіннями, в яких худорлява постать повільно ковзає до його ліжка. Коли він розуміє, що Орлок — не людина, а давній вампір, який живиться життям своїх жертв, втеча стає єдиним виходом.

Тим часом в Англії Елен відчуває незрозумілий страх, ніби щось зловісне тягнеться до неї крізь відстань. Вона чує голос Томаса уві сні, що благає її не підпускати темряву. Але вже надто пізно: корабель з Орлоком на борту наближається до її рідного міста, несучи з собою мор, смерть і вічний голод.