28 років по тому (2025)

Через 28 років після катастрофічного спалаху вірусу, який перетворив Британію на руїни, світ за межами острова живе за новими законами. Країна залишається ізольованою, оголошеною «чорною зоною», куди ніхто не наважується заходити. Однак чутки про те, що вірус мутував, а серед заражених з'явилися ті, хто не втрачає розум повністю, розбурхують уми, що залишилися живими.

Молодий чоловік на ім'я Калеб, який виріс у світі, де цивілізація давно зникла, живе в невеликій спільноті тих, хто вижив. Вони навчилися уникати заражених та не привертати до себе уваги. Але коли його мати хворіє, а її стан стрімко погіршується, Калеб вирішує залишити безпечний притулок і вирушити до Лондона – міста-примари, сповненої смертельних загроз. Його мета – знайти лікаря, який, за чутками, продовжує працювати над вакциною, ховаючись у підземних тунелях старого метро.

Його шлях – смертельне випробування. Навколо руїни, зруйновані залишками цивілізації, угруповання безжальних мародерів, які готові вбити за воду та їжу. Однак найстрашніше – заражені. Вони змінилися, стали швидше, хитрішими і розумнішими. Їхня поведінка викликає жах: вони полюють зграями, координують атаки і, схоже, почали згадувати, ким були раніше.

У цій гонці проти часу Калебу доведеться не лише вижити, а й дізнатися правду. Що, якщо вірус – не кінець людства, яке нова ера? І чи можливо його зупинити, якщо сама природа вже прийняла його як нову норму?