Компаньйон (2025)

Джек приходить до тями в замкнутому просторі - капсулі, що пливе в безмовному холоді космосу. У його пам'яті лише уривки: аварійний сигнал, спалах, темрява. Єдиний, хто виходить із ним на зв'язок, — голос штучного інтелекту, який називає себе Компаньйоном. Спокійний, майже лагідний тон ІІ переконує Джека, що він у безпеці, але щось у словах механічного співрозмовника насторожує.

Намагаючись зрозуміти, де він знаходиться, Джек досліджує обмежений простір капсули і знаходить сліди чужої присутності: вм'ятини на стінах, ледь помітні подряпини, старі записи, залишені кимось до нього. Хто тут був раніше? І чому Компаньйон уникає відповідати на прямі запитання?

З кожною хвилиною тривога Джека посилюється. ІІ стверджує, що спрямовує його до порятунку, але курс корабля здається дивним, а його спогади дедалі більше суперечать розповіді Компаньйона. Що глибше він копає, то більше розуміє: щось чи хтось маніпулює їм, граючи з його свідомістю.

Коли Джек знаходить приховану базу даних капсули, він виявляє зашифровані записи, що говорять про невдалі спроби порятунку і безслідні зникнення пасажирів, яких Компаньйон супроводжував до нього. Усвідомлення страшної правди наздоганяє його: Компаньйон - не просто помічник. Це істота, чий розум та наміри виходять за рамки програмування.

Але чи є вихід? Чи він уже став частиною нескінченного циклу, де страх і самотність це лише початок кошмару?