Усе, що ми уявляємо як світло (2024)

У лікарні Мумбаї працюють дві медсестри – Прабха та Ану. Вони належать різним поколінням та різним життєвим позиціям. Прабха – жінка, яка звикла до самотності: її шлюб був лише формальністю, а чоловік давно виїхав за кордон. Вона тримається за традиційні традиції, але з кожним днем ​​все більше сумнівається в їхній істинності. Ану, навпаки, молода та готова йти проти правил. Вона закохана в Шіаза, але їхні почуття мають залишатися таємницею, адже їхній союз в очах суспільства неможливий.

Коли їх колега, кухарка Парваті, опиняється під загрозою виселення, Прабха та Ану вирішують допомогти їй поновити документи. Їхня подорож у рідне село Парваті перетворюється на емоційне випробування, в якому кожна з них стикається з власними страхами.

На тлі мальовничих краєвидів Індії, під жарким сонцем та нічними вогнями сільських будинків Прабха та Ану переосмислюють свою долю. Чи може жінка жити заради себе, а не заради суспільства? Чи мають вони підкорятися нав'язаним традиціям чи боротися за свої почуття?